КАС — це суміш водних розчинів аміачної селітри та карбамиду (у співвідношенні 35,4% карбаміду, 44,3% селітри, 19,4% води, 0,5% аміальної води). Щільність рідкого добрива становить до 1,34 кг/м³ .

Це єдине азотне добриво, яке містить три форми азоту:

• нітратний азот — забезпечує миттєву дію;
• амонійний азот — у процесі нітрифікації переходить у нітратну форму;
• амідний азот — унаслідок діяльності ґрунтових мікроорганізмів переходить в амонічну форму, а потім у нітратну.

Отже, КАС забезпечує пролонговане живлення рослин азотом. З огляду на брак у складі КАС вільного аміаку він не випаровується в атмосферу під час внесення, проте наявність амонійної форми все ж робить мінімальну закладення бажаною, особливо в умовах високих температур і відсутності опадів після внесення.

Загуби азоту під час внесення КАС не перевищують 10% від загального азоту, тоді як під час внесення гранульованих азотних добрив вони досягають 30-40%.

Одне з найважливіших переваг КАС полягає в його високій технологічності:

– Внесення КАС як рідкі добрива набагато рівномірніші, ніж тверді, гранульовані.

— Внесення КАС можна поєднувати з використанням пестицидів в одній баковій суміші.

— Цілющо використовувати для подрібних підкорм вегетувальних рослин. Водночас одночасно відбуваються і кореневе, і позакореневе підживлення. Залежно від фаз розвитку культурних рослин і використовуваного обладнання КАС розбавляють водою в необхідному співвідношенні або вносять не розбавляючи.

— Внесення КАС добре поєднується з мікро елементами.

Потреба позакореневих підживлень зумовлюється такими чинниками: стресовими ситуаціями (низькі температури, заморожування, брак вологи тощо), уповільненням інтенсивності засвоєння елементів живлення кореневою системою, що уповільнює темпи росту та развития. В умовах низьких температур або нестачі вологи в ґрунті поглинання поживних речовин неабияк сповільнюється. Часто критичні періоди щодо браку макро- та мікроелементів у зернових наступають у фазу виходу в трубку — косошення. Внаслідок інтенсивного, швидкого наростання вегетативної маси запаси легкодоступних елементів живлення з ґрунту вистачає або їх засвоєння «не встигає за темпами росту рослин». У такій ситуації необхідні позакореневі (листові) підживлення КАС.

Водночас ступінь (процент) і швидкість засвоєння елементів живлення з добрива КАС через листову поверхню набагато вищі, ніж під час засвоєння з добрив, внесеного в ґрунт. Амідна фор-ма азоту швидко проникає через листову поверхню зернових колосових та інших культур.

Листову підживлюванню можна поєднувати з внесенням мікроелементів і (або) засобів захисту рослин, але необхідно розводити КАС водою в співвідношенні 1:1 або 1:2 (залежно від температурного режиму).

КАС — це передусім дуже гнучкий додатковий інструмент живлення сільськогосподарських культур в умовах високоефективного виробництва. Крім усіх вище зазначених переваг КАС не забруднює довкілля, покращує споживання азоту під час засухи, експлуатаційні витрати на його внесення набагато нижчі, ніж інших добрив.

КАС можна використовувати в такі терміни та способи:

1. Осіння — під основну обробку.
2. Навесні — під передпоєве оброблення.
3. У період вегетації сільськогосподарських культур для кореневого та позакореневого підживлення.

Норми та дози внесення КАС залежать від типу культури, терміну та способу внесення, попередника та інших чинників. Під час внесення КАС необхідно використовувати розпилювачі для великокрапельного внесення рідких добрив.

Найкращий час для позакореневого підживлення розчинами КАС — ранкові (якщо немає роси) і вечірні години. У прохолодну та похмуру погоду цю роботу можна проводити впродовж дня. Не треба підживлювати рослини розчинами КАС за температури вище 20 °C, низької відносної вологості повітря (менш ніж 56%), у сонячний день, позаяк у цих випадках можливі опіки листової поверхні рослин. Особливо схильні до опіків молоде листя рослин. Найефективніше оброблення КАС у похмуру погоду.

Під час використання КАС як позакореневе підживлення pH розчину має бути в межах 8-9. Ефективність цього добрива істотно залежить від погодних умов. Відразу після проливних дощів, сильної роси застосовувати КАС не можна, позаяк опади роблять структуру верхньої пластинки листа більш проникною (відповідно, чутливішою), тому обробка посівівів має проводитися після висихання листя рослин.

Оптимальний час доби для внесення КАС у суміші з гербіцидами — вечірнє, оскільки поглинання азоту вночі протікає повільніше. Підводячи підсумки переваги внесення КАС перед гранульованими добривами, можна зазначити такі переваги та вади:

Під час підживлення КАС потрібно домогтися такого розміру краплі, щоб речовина скочувалася з рослини, тільки змочуючи аркуш. Інакше воно може отримати опік. А дефлекторні форсунки якраз дають потрібний великокрапельний розчин. Щелеві форсунки можуть бути використані виключно під час внесення з гербіцидами за обов'язкового розведення КАС із водою. Для роботи у вітряну погоду необхідно використовувати подовжувальні шланги.

 

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ КАС

Обприскування рослин добривом КАС може спричинити появу на листі некротичних плям або пошкодження тканини. Ступінь пошкодження листя залежить від культури, фази його розвитку, дози добрива й особливо погоди.

Чим більше стадія розвитку рослин, тим нижчою концентрацією КАС вони можуть витримати. Максимальна доза КАС, яку ми вносити на озиму пшениці, — 400 кг/га в фазу купання в листопаді місяці, коли температура повітря становила +5 °C. Ожогов не було!

Мінімальна температура повітря становила — 8 °C (якщо температура нижча — починається кристалізація, забиваються система, шланги обприскувача).

Дуже важливе для озими пшениці перше весняне внесення КАС. Через те що навесні в ґрунті практично не залишається азоту, а рослини пробуджуються після зими та вимагають поживних елементів, перший полив КАС якнайкраще забезпечує культуру азотом. Доза внесення в цей період (кущення — початок весняного відростання) становить 100 кг/га.

Другий полив здійснюють у період купання перед виходом у трубку — 150 л/га на планований урожай зерна 5-6 т/га.

На озимовому рапсі доза КАС вище. Ми вносимо КАС методом поливання на озимовому рапсі дозою 200-250 кг/га за мерзлоталотою ґрунтовкою.

На ярових зернових культурах — 100 кг/га у фазу 3-го аркуша — почала купання.

Вносити КАС не рекомендується, коли температура повітря перевищує +20 °C, а його вологість становить понад 56%, оскільки можливі опіки рослин. Допустиме внесення КАС за температури вище ніж +20 °C, але низькими дозами розчину (60-80 л/га) і за умови розведення водою в співвідношенні 1:1.

Так, застосувавши суміш КАС, 200 кг/га, і розчину сульфату амонію, 100 кг/га, на озиму пшениці в фазу 35 (середина трубкування) великопапельним поливанням, були отримані опіки кінчиків листя, культура тимчасово припинила свій розвиток на кілька днів.

Не можна вносити рідкі добрива КАС, регулятори росту та фунгіциди в дощовиту погоду.

Терміни внесення добрива на озимових часто збігаються з термінами оброблення посівівів гербіцидами, фунгіцидами та інсектицидами. Тому внесення рідкого азотного добрива КАС легко комбінувати із засобами захисту рослин від бур'янів і хвороб, але за умови обов'язкового розведення водою.

Склад

• азоту  30%

• карбаміду   37%

• селири  45%

Властивості

• Зовнішній вигляд    прозора або світло-жовта рідина зі слабким запахом аміаку

• Температура кристалізації, С0   -2

• Температура замерзання, С0   -26

• рН   8,5-8,9

• Щільність, г/л    1,306÷1,326